Слова пісні

Я ще не старий, а вже мрії хлоп’ячі нагадую радо, мов дід… де ділись ті пориви щирі, гарячі, та віра недосвідних літ? вертаюсь думками, утомлений світом, у давню кімнату мою. на столику світить недогарок свічки, над книжкою я у думках, у тиху годину вже пізньої нічки живу в українських степах. веселий, гуляю собі на воронім, дорога — степові квітки. нині… ті думи, ті мрії чудові, що серце втішали колись, затихли, як птахи в осінній діброві, туманом уже розплились. вже славний козак у степу не співає, нема вже рожевих надій. душа у буденній журбі заниває, їй жалко утрачeних мрій. де віра кріпила завзяття, бувало, там повно розпуки, невдач. надії на ділі так мало, так мало, і серце задавлює плач. і тільки часами ще мрії хлоп’ячі нагадую радо, мов дід… де ділись ті пориви щирі, гарячі, та віра недосвідних літ?.. та віра недосвідних літ?.. та віра недосвідних літ?.. та віра недосвідних літ?..