Слова пісні

Ой ти, доле, моя доле, гадино їдлива, переїла-сь моє щастє, гіренька годино! запустила-сь в мою душу журбу і розпуку, учинила-сь мому серцю з гараздом розлуку. Ой місяцю-місяченьку, тихенько думаєш, моєй тяжкой недоленьки, відав, ти не знаєш. ой не знаєш, ой не знаєш і не будеш знати, як то тяжко сиротоньці в світі загибати! Сам не знаєш, ні сестричка, звізда ти не скаже, як то гірко, сли недоля світ милий зав’яже. тобі тільки хіба смутку, що хмара насуне; а радощів з зірочками з-межи вас не труне. А мені ось на сім світі своє серце їсти, бо з недолєв ся бороти — як під воду плисти. десь за морем, за горами мій гаразд здрімався, десь з безвістей, з лісів темних мій смуток пригавався. Ой пригавався та й вороном надо мнов літає, б’є ми серце тяжким крилом, радость розбиває. вчора ввечір чорна хмара мені говорила: «чудуєшся, побратиме, де ся доля діла? Твоя доля — то я була, я тя не минаю: вкривала-м тя чорнов мраков і тепер вкриваю. і над гробом мої мраки ще твоїм повиснуть!» ой, надія!.. таку долю най-то громи тріснуть!