Слова пісні

Налетіла куля з поля, забрініла, як пчола, — дійся, дійся, божа воля, як така козацька доля, — куля в груди застрягла. впав козак, не може встати, ще раз глянув навкруги: «ах, прегарні сі карпати! тут би жити, не вмирати, та убили вороги… щастя, що вмираю на землі моїх братів; тільки й смутку, що не знаю: може, й з рук їх тут конаю за провини ще дідів». вже готова є могила, не могила, а гора; буде душенька тужила, де є україна мила, — так далеко до дніпра! без китайки, без калини поховали козака, тільки вітер верховини поніс вістьку до родини... що за доленька гірка.