Слова пісні

Коли знов навесні зацвітуть фіалки, ми покійників щирих забудем; ми не підем на їх мовчазні могилки, поки волі живим не добудем. а лягло їх у люті часи тисячі на полях та на горах світами — та нехай їм співають сичі уночі, ми ще маєм розправу з катами. коли знов зацвітуть фіалки навесні, не пропаде ще слід по руїні — не пожежі страшні, а просвітні огні ми щиритимем по україні. оживати почнуть, працювати почнуть поневолені міста і села, і прибиті серця до життя спалахнуть, і знов стане громада весела. а по тім зацвітуть навесні фіалки, ми забудемо давню недолю — і згадаєм з жалем дорогі могилки всіх борців, що погибли за волю. заквітчаємо їх, заспіваємо їм великодніх пісень за їх муки і подякуєм щиро: спаси́бі вам всім! не забудуть вас внуки й правнуки!