Слова пісні

Ти б дивувався: дощ і пізня ніч, А в мене світло і вікно нарозтіж. І знов думки, і серце у вогні, І гостра туга у невпиннім зрості. Твоє життя — холодний світлий став Без темних вирів і дзвінких прибоїв, І як мені писать тобі листа І бути в нім правдивою собою? Далеко десь горить твоя мета, В тяжких туманах твій похмурий берег, А поки — спокій, зимна самота І сірих днів тобі покірний шерег. А в мене дні бунтують і кричать, Підвладні власним, не чужим законам І тиснуть в серце вогненну печать, І значать все не сірим, а червоним. Бувають дні — безжурні юнаки Вбігають швидко, в дикім перегоні, Щоб цілий світ, блискучий і п’янкий, Стягнути звідкісь у мої долоні. На жовтій квітці декілька краплин — Ясне вино на золотавім лезі І плине в серце найхмільніший плин: Далекий шум незроджених поезій. А в мене дні бунтують і кричать, Підвладні власним, не чужим законам І тиснуть в серце вогненну печать, І значать все не сірим, а червоним. І значать все не сірим, а червоним…