Слова пісні

Мить по заході сонця. Монотонно шумить очерет, І трава, мов сонна, Хилиться, клониться… Спить степ. Зеленою лінню, Розтопленим оливом Пливе повновода Рось… І хочеться теплим словом Зворушити когось. Чого ж це ти прагнеш, Вечірня думо моя? Тужиш чогось — за чим, Не наздогониш минулого дня, Не доженеш нічим! Співай про розбуркані сили, Будь, як широкий степ, Що на ньому козацькі Чи скітські могили, А над ними — зоряний склеп. Мовчи про те, що минуло, Минулі могили мовчать… Село ще не спить, Воно не заснуло — А сторожко слухає пісню дівчат. Хутко прокинеться вечір. Не стане історії, дум… Почнуться веселі, Радісні речі, Як молодої діброви шум.