Слова пісні

Як зима, цариця біла, З півночи прийшла до нас, Геть природа помертвіла І блиск сонечка вмить згас. Бо зима, цариця біла, Хоч, і гарна та грізна; Ледве на престолі сіла, Щезло в круг життя до тла, Заховались ніжні квіти, Сплять під пухом сніговим — Трав зелених оксамити Срібно-білий вкрив килим. Уповились гай, діброви В інею сріблисті мли — Крижані лягли закови На хвиль швидких глибини. Ей, царице ти ворожа, Не довічна власть твоя; Є над світом Сила Божа, І воскресне з сну земля!