Слова пісні

А та кіточка, та наша біла, На печі собі смирненько сіла. Чисто ротик лапками змиває, По ловах недавніх слід стирає. Вмилась і зажмурила гнет очі, “Пацер” свій — не знать, по ким муркоче Може мовить “пацер” кіця біла, По тій мишці, що ось її з’їла. В хаті тихо, кіця лиш муркоче, Дрібний дощик надворі хлюпоче. Аж тут шкрябнуло щось під помостом, Вибігає мишка з довгим хвостом. “Пацер” втих… кіт мірить швидким оком, Вже при мишці є — за першим скоком, Бачить мишка ворога тяжкого, А вже годі спастися від нього. Близько, близько кіточка за нею — Мишко, не зійдешся більш з ріднею! Кітка мишку схопить, то пускає, То моторно знов її спіймає. Необачна ж ти була, маленька, Ой, заплаче гірко твоя ненька. Ненька ж тебе вчила, научала, Про пригоди з котками казала.