Слова пісні

Я станув на горі, і підо мною Долина вуста вічнії розкрила, І поточилися блакитні соки, Де хмари тихо розгортали крила І надималися летіти у майбутнє — В обійми вод блакитнооких. І я простер свої обійми полю І людям, що колись по нім поспінуть. І полились — поля, яри, дороги, Порушили на небосхилі стіну, Переступили синяві пороги... — Із неминучості пробились в волю.