Слова пісні

Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так гостро іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти, моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів, Станеш ти кращим мечем на катів. Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб’єш… Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки достане снаги мені й хисту. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів, Станеш ти кращим мечем на катів. Потім її почеплю при стіні, Іншим на втіху, на смуток мені. Брязне клинок об залізо кайданів, Піде луна по твердинях тиранів. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів, Станеш ти кращим мечем на катів. Стрінеться з брязкотом інших мечей, З гуком нових, не тюремних речей. Месники дужі приймуть мою зброю, Кинуться з нею одважно до бою… Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів, Станеш ти кращим мечем на катів. Зброє моя, послужи воякам Краще, ніж служиш ти хворим рукам.