Слова пісні

На шлях я вийшла ранньою весною, І тихий спів несмілий заспівала. А хто стрівався на шляху зо мною, Того я щирим серденьком вітала: «Самій не довго збитись з путі, Та трудно з неї збитись у гурті». Чи тільки терни на шляху знайду, Чи стріну, може, де і квіт барвистий? Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу свій шлях тернистий. Я йду шляхом, пісні свої співаю; Та не шукайте в них пророчої науки, — Ні, голосу я гучного не маю! Коли ж хто сльози ллє з тяжкої муки, — Скажу я: «Разом плачмо, брате мій!» З його плачем я спів з’єднаю свій. Коли я погляд свій на небо зводжу, — Нових зірок на йому не шукаю. Я там братерство, рівність, волю гожу Крізь чорні хмари вглядiти бажаю, — Тих три величні золоті зорі, Що людям сяють безліч літ вгорі… Ох, довгий шлях сей, тяжко йти по йому, Найважчий для того, хто одинокий! Та не сама я на шляху тяжкому, Я не сама мандрую в світ широкий. «Самій не довго збитись з путі, Та трудно з неї збитись у гурті».