Слова пісні

Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі? Ви чули, раз я завела жалі та голосіння, — То ж була буря весняна, а не сльота осіння. А восени… Яка журба, чи хто цвіте, чи в’яне, Тоді й плакучая верба злото-багряна стане. Коли ж суворая зима покриє барви й квіти — На гробі їх вона сама розсипле самоцвіти. Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі? Ви чули, раз я завела жалі та голосіння, — То ж була буря весняна, а не сльота осіння. А восени… Яка журба, чи хто цвіте, чи в’яне, Тоді й плакучая верба злото-багряна стане. Коли ж суворая зима покриє барви й квіти — На гробі їх вона сама розсипле самоцвіти.