Слова пісні

Хоч ти неначе в домовині, Україно моя, У серця дні, мов у святині, твій образ ношу я. Тебе з душі глубин кохаю, твоє ж бо я дитя! Ой, краю рідний — ти мій раю, де ж давна міць твоя? Щоби скоріш й тобі світило те сонечко з-за хмар, Віддам життя, весь труд і силу, весь серця мого жар. Де ж подвиги князів блискучі? Де сотні козаків? Де отамани ті могучі? Де думи кобзарів? Чим більш в неволі ти є, мій краю, тим більш мій сум росте, Тим більш у горю потопаю, печаль мою грудь рве. Щоби скоріш й тобі світило те сонечко з-за хмар, Віддам життя, весь труд і силу, весь серця мого жар. Щоби скоріш й тобі світило те сонечко з-за хмар, Віддам життя, весь труд і силу, весь серця мого жар.