Слова пісні

Їхав із бою козак з юрбою На відпочинок до своєї дівчини. Вона жила в місті — верст ще за двісті, Коням летіти. Аж стало темніти. Зловив кілька гав та від своїх відстав, Кричить з переляку: "Де ж ви, мої друзяки?! Якого це бісу я в’їхав до лісу?" "Чого мене кличеш? Може, душу позичиш?" Йой, ді́во Пречиста! Згий, сила нечиста! "Кінь та шабля хороші, Та я дам тобі гроші, Будеш в мене служити — Відьмочкам ноги мити." "Не служу я нікому, тільки Богу одному, Ні ляхам, ні татарам, І тобі я не пара." Йой, ді́во Пречиста! Згий, сила нечиста! Шабля свиснула вгору, Та якраз в оту пору Ранок півнем озвався — Чорт кудись подівався.