Слова пісні

Заспівало серце струнами шовковими, Захитався спомин, як пшеничний лан. Ой, пшеничний лане, золотом закований, Я тобі весняне тіло віддав. Закипіле серце перса вгамували, Що холодні завше, як вода озер. Хай спрага розламує м’язи розбуялі— В глибині прихильний тугу я роздер. Очі упали медункою чорною В коси золотії—у пшеничний лан. Груди холодні лідиною холодом, Хто їх пізнає—волю продав.