Слова пісні

Упала на захід Задавлює сяйво Чорна хмара. Рукою з олова Обхоплює скраю, А воно — Криком ростяло вагу, Пробилось в останнє, Як радість повстань. Ге—гей! На ввесь світ. То бунтарський росте заповіт. Сонце з хмарних вибоїн Брандсбогом б’є, Креше іскри мечів: «Хто затамує мене Хто б іще посмів? Може захляле стебло Титана оплутає рух, Коли в м’язах моїх тепло, Коли серце б’є як обух?» Вийду у поле, як день, Сяду над річкою сам, Щоб не стікала із ран Буйна моя роса. Хай не збігає кров Мідяних жил моїх: Коли у світ прийшов, То не на глум, не на сміх!