Слова пісні

Почекай, Мефістофель, почекай, Мефістофель, Може бути, прийду уночі і продам Свої кров'ю написані останнії строфи. Свою мудрість прозору, мов у склянці вода. Почекай, Мефістофель, в тебе хиже обличчя, А у мене рожевість ще зі щок не зійшла. А прийду уночі і постукаю тричі І продам свою мудрість, і продам свій талан. Може, рано прощатись? О, ще рано прощатись! Я прийду, Мефістофель, Стерши муку з лиця. Помінять свої скарби На химернеє щастя, На усмішку дитини, На обійми самця. Я страшенно стомилась. Я страшенно стомилась. Подивись на провалля Біля смутку очей. Хочу чути банальне: — Я люблю тебе, мила, Хочу буть не самотня В синій тузі ночей. Почекай, Мефістофель, в тебе хитра усмішка, Твої очі зелені загадково мигтять. Почекай, Мефістофель, Тобі гірко і смішно, Бо ти знаєш про щастя І химери життя. Почекай, Мефістофель, Я не Гретхен білява, Я рвучка й нервова, Я жінка-поет. Я шукаю незнане, ще не сказане слово, Знаю спрагу натхнення, Творчих запалів лет. Легко бути коханкою, Навіть матір'ю й жінкою. Але як ув'язати це з призванням творця. Ой, летять похоронно Срібнодзвонні сніжинки. Я прийду, Мефістофель, Стерши муку з лиця.